29 вересня — День пам’яті трагедії Бабиного Яру
29 вересня — день пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру, одного з найвідоміших символів Голокосту в Україні.
29–30 вересня 1941 року в Києві, в урочищі Бабин Яр, нацистські окупанти та їхні пособники здійснили масовий розстріл київських євреїв. За два дні було вбито 33 771 людину — чоловіків, жінок і дітей. Ці цифри стали одним із найстрашніших свідчень злочинів Голокосту на території України.
Напередодні, 28 вересня, вулицями окупованого Києва були розклеєні оголошення з наказом євреям міста зібратися наступного дня у визначеному місці. Людям наказували взяти із собою документи, гроші та речі, переконуючи, що їх чекає переселення. Наступного дня тисячі людей вирушили до місця збору, звідки їх повели до Бабиного Яру.
Серед убитих були цілі родини — діти, батьки, бабусі й дідусі. Були вчителі, лікарі, науковці, митці, робітники, підприємці. За два дні було знищено значну частину єврейської громади Києва.
Але трагедія Бабиного Яру не завершилася у вересні 1941 року. Протягом окупації Києва це місце стало одним із центрів масових убивств. Тут нацисти та їхні пособники розстрілювали не лише євреїв, а й інших переслідуваних та військовополонених.
Пам’ять про Бабин Яр — це пам’ять про конкретних людей.Про тих, хто мав свої родини, мрії, професії, улюблені заняття та плани на майбутнє.
Для єврейського ліцею особливо важливо говорити про цю трагедію, адже пам’ять про Голокост є невід’ємною частиною історичної пам’яті єврейського народу. Ми згадуємо тих, чиї життя були насильно обірвані, і передаємо пам’ять про них наступним поколінням.
Пам’ятати — означає не дозволити іменам та історіям людей зникнути.
29 вересня ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв Бабиного Яру.
זכרם לברכה — нехай їхня пам’ять буде благословенною